СМИ о нас

Переробна галузь

«Легко»: три роки – і нові кроки

На це підприємство, що працює в Миронівці, журналістам можна їздити якщо не щомісяця, то щокварталу точно: саме за стільки часу тут встигають «запустити» у світ кілька новинок. Кожна із них – це просто черговий кулінарний шедевр. На столі все так і буде виглядати. А от для його появи на прилавках супермаркетів на Миронівському м’ясопереробному заводі «Легко» працюють майже цілодобово. Рецепти – річ важлива, але не єдина ланка на шляху нової процедури.

На вітчизняній карті харчової промисловості «Легко» - чи не наймолодший завод: у грудні підприємство перегорне третю сторінку в своїй біографії. Новачків на продуктовому ринку зустрічають без особливого тепла: конкурентів більшість не любить і не поважає. І тут важливо не прогавити один важливий момент, аби відшукати вірну дорогу до покупця. Більшість торгову марку і продукцію «розкручують» за допомогою реклами. Не відкинули цей засіб на початку роботи і на «Легко», аби заявити про себе. Але при цьому ставку зробили на інше: з перших днів тут якість «топче» дорогу до споживачів. Взявшись міцно «за руки» з ціною – дорога вийшла широкою. Вдале поєднання ціни і якості – ось, здається, і вся формула успіху, яку тут культивують упродовж усього періоду роботи. Директор заводу Петро Сокирко знає, звісно, ще десятки складових успіху підприємства, а тому й каже, що то лише в назві все «Легко», а насправді все значно складніше.

«Чемпіон» вже вийшов на арену

Переступаючи вже вкотре поріг цього м’ясопереробного заводу, відчуваєш одразу, що тут живуть і працюють за корпоративними законами. Вірніше, починаєш відчувати «дух» позитивних змін, як тільки-но за вказівником звертаєш на ту дорогу, що ніби рівна стрічка біжить однією із вулиць райцентру на його край до заводу.

Про те, наскільки доглянута тут територія, який затишок і комфорт створено в адміністративному і побутових приміщеннях, їдальні – розповісти неможливо. Тут все не схоже на інші підприємства, а тому скажу коротко одне – кожен сантиметр, ніби поле для гольфу: трава «підстрижена», тротуари виблискують від чистоти, на столах у їдальні – квіти і пахне так смачно, як не у кожному столичному ресторані.

Колектив давно звик дотримуватися норм і правил, від яких в значній мірі залежить загальний успіх підприємства. Згодьтеся, ми часто поглядаємо у бік Євросоюзу, де все відбувається ніби по нотах. Навіщо так далеко заглядати, коли вже і у нашій країні є підприємства, де європейські стандарти стали нормою виробничого життя. От і виходить, що «Легко» - це така собі країна в країні, де не те, що правило, жодна технологічна, рецептурна, дисциплінарна «буква» не порушується. Ось таким чином тут створили країну якості, яка кожної зміни править «бал» у цехах заводу і перетворилася на чаклунку, що робить справжні дива. Які? Аби знайти відповідь на це питання, не гортайте енциклопедії і не «рийтеся» в Інтернеті. Спробуйте продукцію «Легко» і ось вам диво: завтра ви знову захочете на сніданок чи вечерю з рідними чи друзями смакувати котлету «По-київськи» чи «Кордон-блю», «Нагетси» чи «Поп-корн». У кулінарній родині м’ясної готової замороженої продукції сьогодні налічується 35 найменувань. Тож, вибирайте: «Чемпіон», м’ясні палички, нагетси з сиром та шинкою, грибами і сиром уже є у продажу.

- Ще кілька новинок незабаром чекає на справжніх шанувальників кулінарних шедеврів, - ділиться планами директор заводу. – Так, згодом нашу продукцію поповнять котлети «Любительська», «Селянська», «Фірмова».

На цьому точно крапку не буде поставлено, адже на ВАТ «Миронівський хлібопродукт» є департамент технологій, спеціалісти якого якраз і працюють над новими розробками, розширенням асортименту, враховуючи побажання споживачів. Разом з тим важливо досконало знати потреби ринку, вивчати купівельну спроможність і все це підпорядковувати можливостям заводу. Зважаючи на всі ці «компоненти» і виходить, що хоча б одна новинка з’являється щокварталу.

- У нинішньому році ще дві новинки чекають на покупців нашої продукції, - розповідає Петро Олександрович. – Що це буде – секрет, але точно гарантую: сподобаються вони всім.

Раз, два, три – сніданок з плити

Смачно, корисно, зручно… Якщо хтось зумів поєднати три складові в одному товарі, то тут пішли далі і додали: легко і швидко. Кілька хвилин – і вся родина вже може смакувати м’ясні страви. Готувати їх у мікрохвильовій печі чи обсмажити на сковорідці до рум’яної кірки – то вже особисті смаки кожного з нас. Хоча і тут є певні закономірності: українці частіше обсмажують продукцію, тоді як у країнах Європи готувати їжу довіряють пічці.

- Щомісяця виготовляємо понад тисячу тонн продукції, - розповідає далі П. Сокирко. – А розпочинали з 300 тонн на старті. Запуск другої черги заводу, збільшення асортименту і спричинили «ваговий» стрибок, утричі збільшивши щомісячний загальний залік.

Процес модернізації на підприємстві – це не лише встановлення нового обладнання. Часто все відбувається навпаки: тут самостійно оптимізують окремі складові, аби обладнання «зазвучало» по-новому. А щоб «крутилося» воно на повну потужність, тут звикли переймати досвід і постійно вчитися, адже межі вдосконалення немає. В Європу і навіть далі постійно їздять на навчання спеціалісти заводу. Їздили, їздили, а тепер і самі зустрічають зарубіжних колег, які їдуть на «Легко» запозичити технологічні новинки. Ось нещодавно вивчали всі секрети заводу представники харчової промисловості з Канади. Подивились, повчились і помітили не одну головну специфіку, яка підкоряється диктатурі кулінарних традицій і вподобань українців.

Думаю, читачів найбільше цікавить питання: а що ж там, у барвистій коробці? Суміш м’яса і домішок чи натуральна сировина? Якщо коротко – то так і хочеться сказати: їжте на здоров’я. У жодному готовому товарі немає замінників харчових продуктів, а сировина використовується лише натуральна. Сировина з курятини у виробництві товарів складає 82-85%, а решта – свинина і яловичина. Тут жодного грама м’яса завезеного з-за кордону не переробляють, а лише те, що вирощене на підприємствах «Миронівського хлібопродукту», у складі якого працює 20 підприємств. Замкнутий цикл виробництва – ще одна гарантія того, що якість тут розпочинається не з відгодівлі птиці і худоби, а з виробництва власних комбікормів. Ось тому тут діють світові стандарти безпеки якості – гарантія не у квадраті, а у кубі як мінімум.

Після того, як менеджери заводу вивчили кожен сантиметр продовольчого ринку, було прийнято рішення про будівництво ще одного заводу. От тільки яка продукція вироблятиметься там – поки-що комерційна таємниця.

Оцінити якість «Легко» вже змогли споживачі і кількох інших країн: відправляється продукція в Білорусь, Молдову, Грузію, Казахстан.

Ранок легкий, вечір – смачний

У світі тільки й розмов, що про фінансову кризу. Уже почалося скорочення працюючих на підприємствах, спостерігається обвал на ринку нерухомості. Здається, тут про це навіть чути не хочуть і роблять вигляд, що це їх ніяким чином не стосується. А щоб так спокійно почуватися нині, тут усе прорахували наперед багато років тому.

- Про яке скорочення може йти мова, коли плануємо розширювати виробництво? – перепитує керівник. – Плануємо завод будувати і житло для працівників. У червні – липні наступного року двадцять спеціалістів отримають ключі від квартир у новому будинку. Ще один будівельний майданчик розгорнемо наступного року: розпочнеться зведення гуртожитку на 500 місць.

Тут дбають не лише про те, аби члени колективу мали дах над головою. Тут роблять усе для того, аби вони підвищували свою кваліфікацію, здобували освіту. І як працюючі, так і їхні діти. За рахунок заводу вчаться у вузах п’ять чоловік за направленням із «Легко», троє із яких стали студентами у нинішньому році. Ось так розшифрували тут колись популярну фразу «кадри вирішують усе». А воно так і є: бо найдорожче обладнання без людської праці і розуму – купа металобрухту.

Виробнича сім’я на заводі з 206 працюючих зросла до 265. Стати її членом просто, але так же просто тут можуть закрити двері прохідної, якщо хтось надумається порушити бодай один пункт угоди.

Керівник заводу свого слова дотримується за будь-якої «погоди»: з першого дня на роботу заводчан доставляє автобус. Більшість з них забули про торбу з їжею: тут годують смачно за символічну плату. Вчасна виплата заробітної плати – аксіома, що не потребує доведення. Не виходять з «моди» і продуктові набори – неабияке м’ясне поповнення у домашньому холодильнику. Пільгові ціни на відпочинок на морі – ще один елемент соціального пакету, про який десь забули, а десь і не «знали».

Ще один соціальний плюс на користь тих, хто працює у колективі понад два роки «важить» не менше: за необхідності таким працюючим видають безвідсоткову позику у розмірі п’яти тисяч гривень.

Аби здолати зрівнялівку в оплаті праці, матеріально підтримати кращих працівників заводу, тут вже два роки тому встановили Дошку пошани. Із кожного підрозділу раз на рік заносять туди фото передовиків. Моральне задоволення поза сумнівом. Матеріальне додається щомісяця, адже кожному дораховується десять відсотків доплати до посадового окладу. І так 12 місяців поспіль. На цьому керівництво заводу крапку не ставить: щороку серед тих, чиї фото вміщено на дошці пошани проводиться безпрограшна лотерея. Головний приз – автомобіль, але і решті учасників вручають цінні подарунки, що знадобляться у кожному домашньому господарстві.


* * *

Кілька працюючих, з якими зустрілися на прохідній, поспішали на черговий рейс автобуса, а тому діалогу в нас не вийшло. На ходу молоді чоловіки майже в один голос сказали:

- Це велике щастя, потрапити на роботу сюди. Кілька простих слів, а в них висока оцінка і директору заводу і всьому колективу, який стабільно працює і розвивається. Про оцінку якості продукції «заочно» дізналися, довідавшись про зростання її виробництва: купують – значить подобається. Переконана, що зараз сотні господинь в один голос можуть заявити, що «Легко» на їхньому сімейному столі – страва улюблена і постійна – вибирати є з чого. Думаю, серед їхніх голосів десь чується і мій: з «Легко» - ранок легкий, а вечір – смачний.

Вікторія ЛЯХОВЕЦЬ.
Миронівський район.
Директор Миронівського м’ясозаводу «Легко» Петро Сокирко.

Скуштуйте і ви справжні кулінарні шедеври. Продукція готується до відправки споживача.

Автор: Вікторія ЛЯХОВЕЦЬ Издание: «КИЇВСЬКА ПРАВДА»
Стоит попробовать
Куриные нагетсы!

Лаваш вырезать в форме большого круга, уложить в глубокую миску и насыпать сухой горох...

Рекламные материалы